82100, м. Дрогобич, Площа Ринок , буд. 15, телефон:(0324) 45-03-50

19.06.2014

19 червня Кредитна спілка ''Бойківщина'' відзначає свій 17-й День народження!!!

Треба знати, кому довіряти!
         Пройдений багаторічний шлях та накопичений досвід дозволяють спілці долати будь-які економічні негаразди. КС "Бойківщина" демонструвала і демонструє сьогодні, за часів фінансової скрути, стабільність та надійність у роботі. Побутує багато різних думок про кредитні спілки в цілому і тому сьогодні ми поговоримо про це з Заступником голови правління КС”Бойківщина”- Богданом Щепанюком.
            Розкажіть, будь-ласка, п.Богдане, що таке кредитна спілка взагалі?
         Кредитна спілка (КС)- це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Це одна з найбільш привабливих фінансових організацій для населення, яка є некомерційною альтернативою банкам. Діяльність КС спрямована на надання кредитних і депозитних послуг своїм членам. Історія українського кредитно-кооперативного руху унікальна. Перші кредитні кооперативи в Україні постали в середині XIX століття, а потім успішно розвивались усюди куди закидала доля наших людей. Вони допомогли українцям вижити в умовах еміграції в Канаді, США, Австралії, Бразилії та інших країнах й продовжують працювати і на сьогоднішній день. На початку XX століття в Україні діяло понад 3500 кредитних кооперативів, зокрема на Дрогобиччині працювало 23 народних каси, як їх тоді називали. З приходом радянської влади у 1939 році вони припинили своє існування і на теренах Західної України, як інші українські громадські організації, такі як: “Просвіта”, НТШ, “Сокіл”, “Січ” та інші. З відродженням незалежної української держави, в 90-х роках XX століття почалось і відродження Кредитно-кооперативного руху в Україні.
            Яка різниця між банками та кредитними спілками ?
         Різниця між банками і кредитними спілками закладена уже в суті їхньої діяльності. Якщо діяльність банку спрямована на отримання максимального прибутку для власників (акціонерів) банку, то діяльність кредитної спілки спрямована на задоволення фінансових потреб членів спілки. Звичайно, діяльність КС не може бути збитковою, але прибуток від неї використовується тільки на виплату процентів по вкладах на депозитні рахунки членів КС, покриття операційних витрат і на поповнення різних фондів, які гарантують стійкість і безпеку діяльності КС.
            Побутує думка що діяльність кредитних спілок є ризикованою тому що їх ніхто не контролює?
         Це не відповідає дійсності. Якщо діяльність банків регулює і контролює Національний банк України, то ринок небанківських фінансових установ (куди входять кредитні спілки, страхові компанії, ломбарди та інші небанківські фінансові організації) регулює Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Цей орган надає(і припиняє дію) ліцензії на проведення діяльності, контролює діяльність, приймає різні рішення щодо заходів впливу при виявленні порушень. Крім цього, як і будь-які суб'єкти господарської діяльності, роботу кредитних спілок перевіряють Державна податкова інспекція та інші фіскальні органи. І, на мою думку, будь-яку кредитну спілку легше перевірити, ніж приміром  банк, який, як правило, має розгалужену мережу підрозділів, відділень і серед акціонерів, якого є багато народних депутатів, відомих бізнесменів та високопосадовців. Крім цього, кожного року кредитні спілки в обов'язковому порядку проводять Загальні збори, на яких кожен орган управління звітує за проведену роботу і будь-хто з членів спілки може задати особисто  Голові правління, Головному бухгалтеру або  Голові Спостережної ради будь-які запитання, вияснити для себе ситуацію в фінустанові. Уявіть собі, чи можлива така ситуація для клієнтів якогось із банків???
           Чому ж тоді так багато наших громадян постраждали внаслідок банкрутства кредитних спілок?
         Так, багато наших громадян постраждали внаслідок труднощів, які виникли в деяких кредитних спілках. Будь-яку найкращу справу можна “успішно” розвалити, якщо за неї візьмуться недобросовісні, безграмотні або люди з поганими намірами. Але таких спілок у нас не більше 15 відсотків від числа всіх спілок, які зареєстровані в Україні. Більшість кредитних спілок без особливих втрат пережили кризові періоди та успішно продовжують працювати і розвиватись. Кількість вкладників, які мають проблеми з поверненням вкладів у всіх проблемних спілках разом взятих, набагато менша ніж кількість вкладників у будь-якому з проблемних банків. Тому це є проблема не тільки системи кредитної кооперації, а й усієї фінансової системи в цілому. Якщо на підтримку ліквідності банківської системи в Україні під час фінансово-економічної кризи 2008-2009 років держава виділила понад 100 млрд. грн., то для системи кредитних спілок не було виділено ні копійки, хоча, для стабілізації ситуації у ній достатньо було  500 млн.грн.  Ось така, неоднозначна ситуація у нас в державі по відношенню до цих двох фінансових систем.
         Поряд з цим, кредитно-кооперативний рух у світі є досить успішним, і, якщо брати в процентному співвідношенні, то тут проблем навіть менше, ніж у банківській системі. Так, за інформацію Національної адміністрації кредитних спілок США у 2009 році закрито 15 кредитних спілок, у 2010 році — ще дев'ять. Тоді як банків у цій державі у 2009 році збанкрутувало 200, і невтішні прогнози на найближчі два роки експерти дають ще для 700.
У Німеччині не збанкротував ні один кооперативний банк, система є надліквідною й відмовилася від допомоги уряду Німеччини. Ощадно-позичкові спілки Польщі також успішно пережили кризу. Тож зараз нашим основним завданням є “достукатись” до уряду України й добитись, щоб кредитно-коперативний рух в Україні сприймався як невід'ємна складова національної фінансової системи.
           Порадьте як вибрати фінансову установу для зберігання своїх заощаджень.
         Насамперед хочу зауважити, що абсолютного рецепту по даному питанню не дасть ніхто, бо передбачити ситуацію на фінансовому ринку України при такому становищі нашої економіки неможливо. В більшості випадків, у нас працюють не економічні закони, а політичні чинники і власні інтереси можновладців. Проте декілька моментів, я би хотів відмітити.
         - Не варто “купуватись” на надто високі процентні ставки по депозитах, чим більша процентна ставка пропонується, тим більша ймовірність того, що в цій установі виникла гостра потреба в коштах, а відповідно і вищий ризик щодо їх повернення.
         - Потрібно цікавитись фінансовим становищем фінустанови.  І якщо у фінансових звітах банків розібратись важко, то більшість з кредитних спілок працюють прозоро, їхні фінансові звіти можна знайти в інтернеті і ознайомитись з ними може будь-яка людина..
            - Обов'язково потрібно переконатись чи є у фінустанови всі необхідні ліцензії на право здійснення діяльності, дізнатись як давно працює ця установа, які відгуки про її діяльність.
         - Варто поцікавитись, чий капітал працює в фінустанові, бо якщо це іноземні інвестиції, то одного дня ці кошти можуть бути виведені з України, а отже в установі виникнуть проблеми.
         - Необхідно також уважно ознайомлюватись з умовами договору(чи передбачена можливість зміни процентної ставки в односторонньому порядку, чи можливе дострокове повернення вкладу , на яких умовах і в які терміни і т.д.).
         - Не зайвим буде дізнатись, чи повноцінно працює фінансова установа, тобто, чи надає кредити. Якщо тільки залучає вклади, то відповідно виникає питання: звідки візьмуться кошти на їх повернення, виплату процентів і покриття всіх витрат?
         Дуже часто банківські установи заманюють вкладників тим, що банк є Учасником Фонду гарантування вкладів. Це є дуже важливий момент, але ніякий фонд не забезпечить повернення заощаджень, якщо проблеми виникнуть одночасно в декількох банках в силу того, що просто не вистачить коштів. Найкращою гарантію збереження та своєчасного повернення вкладів для фінансової установи, на мою думку, є незбитковість діяльності цієї установи та наявність  достатнього власного капіталу.
                В якій валюті краще заощаджувати?
         Питання дуже цікаве і виникати воно, в принципі, повинно тоді, звичайно, коли мова йде про великі суми. Однозначно, якщо суми великі, тоді вартує частину грошей зберігати в національній валюті, а частину в іноземній. В такому випадку це зменшує ризик втрат. Якщо ж мова йде про невеликі суми, тоді на мою думку, заощадження потрібно робити в національній валюті, тому що, по вкладах в іноземній валюті порівняно низькі процентні ставки і отримані проценти можуть не покрити рівень інфляції та витрати при обміні валют. Крім цього, я раджу мати не один депозитний рахунок, а декілька, для того, щоб у випадку потреби в коштах, не розривати достроково договір на велику суму. В  Кредитній спілці “Бойківщина” член спілки може мати не один вклад, а декілька. Для прикладу, декілька строкових вкладів і накопичувальний: тоді можна отримувати проценти по строкових вкладах(щомісячно або щоквартально) і докладати на накопичувальний вклад, або використовувати отримані кошти для власних потреб.
          А що би Ви порадили людям у яких виникла потреба в грошових коштах і які планують отримати отримати кредит?
         Дійсно, в нашому житті досить часто виникають ситуації, коли виникає потреба в грошових коштах. І по суті, в цьому немає нічого страшного, тому що всі люди, навіть найбагатші, мають борги. Всі ми платимо за комунальні послуги, навчання дітей, святкування різних подій, витрачаємо гроші на лікування, придбання різних речей та на харчування. Найважливіше, щоб ці наші витрати були розумні і не переростали в заборгованість, тобто — некерований борг, який ми уже не маємо змоги погашати. Для цього, насамперед, потрібно проаналізувати, чи потреба, на яку планується зробити запозичення, є настільки важливою та, чи не зможемо ми обійтись без них. Більшість людей у світі користується кредитами  і це є нормально. Потрібно лише зважено ставитись до вибору фінансової установи і тверезо оцінювати свої можливості щодо сплати кредиту. На сьогоднішній день на ринку фінансових послуг існує багато реклами щодо кредитування. В засобах масової інформації очі розбігаються від пропозицій надання кредитів на умовах “кращих” одна від одної. І тут потрібно бути дуже обережним, тому що більшість цих пропозицій - це кредитні пастки. Я раджу, при вивченні цих пропозицій, вияснити такі моменти:
         - при виборі фінансової установи для отримання кредиту потрібно цікавитись не процентною ставкою по кредиту, а абсолютним значенням вартості кредиту(проценти за користування кредитом, комісія при оформленні та сплаті кредиту, вартість страхування, наявність штрафних санкцій, пені  і так далі, тобто, скільки всього грошових коштів потрібно буде заплатити);
         - термін отримання грошових коштів, наявність авансових платежів;
         - яке забезпечення кредиту і його вартість;
         - чи можливе дострокове погашення кредиту і чи існують за це штрафні санкції;
         - шляхи погашення кредиту(чи можливе погашення готівкою і по перерахунку, в яких банківських установах);
         - чи передбачена в договорі можливість зміни умов кредитування в односторон-ньому порядку, зокрема, зміна процентної ставки;
         - дуже уважно потрібно вивчати зміст договорів, бо вони переважно мають великий об'єм і надруковані дрібним шрифтом;
         - варто бути дуже обережним при пропозиції кредитів “безпроцентних”(фінансові установи — це не благодійні організації!), без забезпечення, без довідок про доходи, миттєвих кредитах, різних “акційних” кредитів і тому подібне;
         - при консультації, якщо залишаються незрозумілі моменти, потрібно обов'язково їх виясняти, бо після підписання договору вони можуть виявитись дуже суттєвими.
         Одним словом, при виборі фінансової установи для отримання кредиту, потрібно бути дуже обережним, і якщо є можливість, проконсультуватись у фахівців, або хоча б поцікавитись у знайомих, які  користувались послугами цієї установи.
             Розкажіть будь-ласка про Кредитну спілку “Бойківщина”.
         Кредитна спілка “Бойківщина” цього року відмічає своє 17-річчя. Вона була заснована в 1997 році при Науково-культорологічному товаристві “Бойківщина” і за цей час стала однією з найвідоміших кредитних спілок в Україні. На сьогоднішній день спілка має 7 відділень, це  міста: Дрогобич, Трускавець, Борислав, Кам”янка-Бузька, Червоноград, Самбір  Львівської області та в місті Виноградів Закарпатської області. За цей час членами спілки стали понад 21000 наших громадян. Незважаючи на всі труднощі становлення нашої держави, світову фінансову кризу, буремні політичні події в Україні, на протязі всіх цих років КС ”Бойківщина” стабільно працювала, ні на один день не припиняла кредитування і завжди вчасно виконувала свої зобов”язання перед вкладниками.
         На сьогоднішній день Кредитна спілка “Бойківщина” є членом Львівської обласної асоціації кредитних спілок(ЛАКС),  Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС), Української об'днаної кредитної спілки(УОКС), учасником Об'єднання кредитних спілок “Програма захисту вкладів”, проекту ”Відкрита кредитна спілка”. Наша спілка тісно співпрацює з Пректом технічної допомоги “Підтримка фінансової діяльності на селі” Німецького Товариства Технічного Співробітництва(GTZ) і Німецької Кооперативної Асоціації Райфайзен(DGRV) та Проектом USAID Агроінвест. Участь в діяльності цих організацій дозволяє забезпечити стабільність і надійність фінансового стану кредитної спілки а співпраця з проектами  забезпечує постійне навчання та підвищення кваліфікації працівників спілки та членів органів управління, надає можливість переймати передовий світовий досвід кооперативного руху.
         В 2010 році за результатами незалежного аудиту Канадської Програми Зміцнення Кредитних Спілок в Україні(Спільний Проект Канадської Кооперативної Асоціації та Української Кооперативної Ради Канади за фінансування Канадського Агенства з Міжнародного розвитку) підтверджено Сертифікатом КПЗКС відповідність діяльності Кредитної спілки “Бойківщина” міжнародним стандартам демократичного управління, прозорої діяльності та фінансової стабільності.
         Гарним подарунком до 17-річчя діяльності, для членів та працівників Кредитної спілки”Бойківщина” стало посвячення та відкриття нового приміщення Головного офісу в м.Дрогобич на Площі Ринок 15. При проведенні ремонтних робіт в цьому офісі максимально збережено стиль оформлення приміщення, меблів та зовнішнього вигляду.
         Завітавши в Кредитну спілку ”Бойківщина”, Ви зможете отримати кваліфіковану консультацію та пораду стосовно будь-яких фінансових послуг, які надає наша кредитівка, а сьогодні це: 6 видів депозитних програм та 22 види кредитів. Хочу особливо наголосити на тому, що послуги в нащій спілці надаються швидко, в доступній формі, на вигідних і  прозорих умовах. Для прикладу, будь-яка людина може самостійно, взявши калькулятор, порахувати, яку суму процентів їй потрібно буде сплатити по кредиту. Пам'ятаючи про нашу соціальну роль, ми допоможемо Вам розібратись у широкому спектрі фінансових послуг, які пропонуються сьогодні в Україні і зробити правильний вибір.
         Таким чином, можна сміливо сказати, що КС”Бойківщина” своєю діяльністю гідно продовжує найкращі традиції Українського кредитно-кооперативного руху, який має більш, як 150-річну історію.
              Що би Ви хотіли побажати нашим читачам?
         Від імені всіх працівників Кредитної спілки “Бойківщина” і від себе особисто хочу побажати всім українцям мирного неба, стабільності, сімейного затишку і всіляких гараздів. Хочу запевнити що Кредитна спілка “Бойківщина” і надалі буде вашим надійним партнером у вирішенні фінансових питань, керуючись у своїй роботі гаслом: “Члени спілки — понад усе!”
Щепанюк Б ВПеред загальними зборами10-річчя спілки 2007 рікзустріч робочої групи проекту GTZконференція ВАКСБойківщина на ГоверліВідпочинок після Стратегічного планування

Возврат к списку